Українські виробники теплогенеруючого обладнання дедалі частіше змушені працювати без довгострокових контрактів, беручи ризики на себе. Частина підприємств уже запускає виробництво «на склад», не маючи гарантій подальшого попиту.
Про це заявив Олександр Крошка, член правління компанії-виробника теплогенеруючого обладнання «Колві».
За його словами, ключовою проблемою залишається відсутність системного діалогу між державою та національними виробниками. Без чіткого розуміння обсягів і потреб — хто, де і скільки може виробити — неможливо ефективно планувати підготовку до опалювального сезону.
«Якби було це розуміння, можна було б заздалегідь формувати запаси і не втрачати час», — зазначає Крошка.
На цьому тлі виробники шукають нові підходи до організації теплопостачання. Один із них — модульна модель котелень, яка передбачає створення систем із типових взаємозамінних блоків.
Йдеться про принцип «конструктора», де ключовий елемент — котел — можна замінити за 2–3 години незалежно від регіону. Така система дозволяє не лише швидко реагувати на аварії, а й гнучко управляти ресурсами між містами.
Зокрема, у разі зниження навантаження в одному регіоні модулі можна тимчасово перемістити в інший, де ситуація є критичною. Фактично це створює мережу взаємопідтримки між містами.
Як базовий стандарт у компанії розглядають модулі потужністю близько 4 МВт, які є оптимальними для транспортування та швидкого монтажу. Великі котельні можуть формуватися з кількох таких блоків.
Попри відсутність системного замовлення, частина виробників уже виготовляє такі рішення наперед — на власний ризик, щоб у разі потреби швидко вводити їх в експлуатацію.
Крошка також звертає увагу на досвід попередніх опалювальних криз. За його словами, наявність аварійних котелень сама по собі не гарантує ефективності.
«Питання не в кількості обладнання, а в його реальному використанні. Систему втримали інженери, які вручну перебудовували мережі», — зазначає він.
На його думку, майбутнє теплопостачання — за стаціонарними, але модульними системами, які можна швидко масштабувати, переміщувати та адаптувати до кризових умов.
Виробник наголошує: без координації держави та виробників навіть наявні виробничі потужності не використовуються повною мірою, що створює ризики для стабільного проходження опалювальних сезонів.
Джерело: ТСН
